На роздоріжжі
Крізь темні ліси прорвався потік Нестримний, холодний, мов крига снігів. Залив все довкола, нема вороття Нові кольори поєднало життя. Я бачу лиш холод у рідних очах, Чому все так сталось, Лиш морок і страх Невже так далеко заплив той потік, Що нас роз'єднав й залишився лиш спів... Стою на роздоріжжі З розбитим серцем у руках Шукаючи свій шлях Я знаю не поверну Та бачу ясно в своїх снах Надію й майбуття Щодня рано вранці згадую я Наповнене сенсом, щасливе життя. Що враз потонуло до самого дна, в бурхливім потоці проклятого дня. Але точно знаю з часом мине, І біль і кохання, і все що дає Наснаги творити й співати пісні, дивитися в небо, мов в очі твої... Стою на роздоріжжі З розбитим серцем у руках Шукаючи свій шлях Я знаю не поверну Та бачу ясно в своїх снах Надію й майбуття Новий світанок настає І промінь сонця зігріває В дорогу час рушати, поки сили є Майбутнє своє віднайти Стою на роздоріжжі З розбитим серцем у руках Шукаючи свій шлях Я знаю не поверну Та бачу ясно в своїх снах Надію й майбуття Стою на роздоріжжі З розбитим серцем у руках Шукаючи свій шлях
Submitted by Iron_Wraith — Jun 06, 2026